Як людина, яка керувала фінансовим кораблем, у Роберта Боша було мало терпіння до безладу на робочому місці або низької якості роботи механіків. У перші роки на новому заводі, звичайна відповідь на питання: «Чи бачили ви Роберта (співробітники так само називали його «Батько») сьогодні?» було: «Ні, але я, звичайно, чув його». Проте, прізвисько «батько» також відкриває ще одну сторону Роберта Боша, а саме його усвідомлення свого обов'язку по відношенню до своїх співробітників і їхнього благополуччя. Це була відповідальність, до якої він ставився надзвичайно серйозно. Він завжди усвідомлював той факт, що доля зростаючого числа співробітників була пов'язана з долею компанії.